Нововолинське Благочиння Володимир-Волинської єпархії УПЦ

с. Верхнів храм апостола євангелиста Іоанна Богослова

ІСТОРІЯ ЦЕРКВИ.                              

        Ідея селян щодо побудови своєї церкви виношувалась давно, але реальністю стала лише у 1923році. Коли пан Порецький продав селянам стодолу з дерева бамбуку. Вже тоді на кладовищі стояла  із товстих дерев’яних обрусків  сторожка. Землю під сільський храм надав Іван Шарамай. Біля нього він тепер і спочиває. Так званим підрядчиком новобудови став Йосип Малевич, який найняв майстрів із міста Крилів, що за Бугом, у Польщі.

        1925 року на свято Івана Богослова церкву освятили. Сама церква стала приписаною до Хотячівської. Звідти священник і дяк приїздили на відправу служби Божої. Для дітей працювала церковна школа. У Хотячеві навчалось до 140 дітей, а у Верхнові - 60.

        Одним із перших служителів  Верхновської церкви був Іларіон Ананійович Денисович (1895 р.н.). Він спочатку в парафії читав Закон Божий, а пізніше був священиком, викладав у початковій школі.

        За десятиліття діяльності церкви кількість прихожан  збільшилася. До 40 –их років ХХ ст. в селі було 43 двори, а через 10 літ – вже 74.

        За Польщі (до 1939 року) псалми читав Фадей Лук’янович Денесюк (1887 р.н.). Він також був регентом і учив дітей релігії в школі.

        Під час  хрущовських гонінь цервку було закрито, а у 1959 році – знято з реєстрації. 11 березня 1962 року вночі храм було пограбовано, майно було розвезено партійними прибічниками.

         11 березня 1989 року благочинний Іваничівської округи протоієрей Віктор Мельник освятив церкву і став іі настоятелем. Адже ново освячену церкву  приписали до Свято-Покровської церкви села Поромів. Надалі Божу службу  проводили: о. Олександр Білімець, о. Петро Кубінський, о. Іван Івасейко, о. Олександр Петерчук і о. Володимир Поліферук. Понад 15 років селяни свої душі довіряють о.Георгію Жолондевському. Регент - Аліса Шепелюк (1936 р.н.) створила і керувала дитячим і дорослим хорами, які згодом, успішно виступали на фестивалях духовної пісні у різних куточках Володимир –Волинської єпархії. На сьогодні регентом є Світлана Власюк.

        У 2006 році парафіяни здійснили великий ремонт храму. Перекрили куполи, придбали дзвони, ззовні і зсередини обновили храм.

        На даний час у селі 205 – православних, з них 54 дітей і 70 – інославних. 

 
ІСТОРІЯ СЕЛА.

Перша згадка про даний населений пункт сягає 1449 року. Звідки походить назва села? Версії є, але непереконливі. За однією з них, назва походить від слова “верхонок” – означає мотузка, що обрамлює риболовну сітку. За другою – село знаходиться на підвищенні, тобто на верхах нив. Поселення знаходилося колись (тай тепер) поодаль доріг, у лісовій місцевості. У кінці ХІХ ст. воно налічувало 28  хат і 287 жителів. Урочища мають назви: Село, Боківці, Гать (річка), а в полях – Рахлівка, Колишівка, Збити, Березина, Площадь, Ланки, Старий Гай, Мар’янка, Колодяжин та інші.

        В урочищі, біля річки, є сліди старого поселення. За реєстром, у 1570 році Верхнів належав володимирським владикам. У середині ХІХ ст. у селі стояло 20 хат, а мешкало 170 людей. Більше століття, з 1796 по 1904 рік у селі було 28 садиб і проживало 110 мужчин і 126 жінок.